Всесвітній день поезії - свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено воно 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року. Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людинни, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів  творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. В ДНЗ «Дружківський ПЛ» до цього свята пройшла зустріч з представниками Дружківської міської літературної асоціації «Сучасник»: Тетяною Володимирівною Муханько і Надією Іванівною Бочаровою – Романенко.

«21 березня – день весняного рівнодення у північній півкулі – був обраний як символ оновлення природи і творчого характеру людського духу. Крім того, цей День покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до усної традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи та створенню у засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям».

Поетеси читали свої вірші про кохання:

«Ти ніжна квіточка моя,

Чарівна пісня солов’я.

Від щастя в небесах літаю –

Тебе люблю, тебе кохаю».

Про нашу неньку – Україну:

«Я бажаю країні –

Якнайкращої долі.

Хочу нею пишатись

І у світ понести

На крилі журавлинім –

Прапор миру і волі,

Разом з нею лишатись,

Як на храмі хрести».

І ще багато інших…

Наприкінці зустрічі учні подякували Дружківським поетесам. А завдяки цій зустрічі ми переконалися, що в поезії саме головне - почуття, щиросердечні переживання поета. А поета хвилює все, що відбувається у світі, і він про це пише так, що й ми все це почуваємо, переживаємо, хвилюємося і... робимося краще. Поезії підвладно все. Немає таких людей, яких вона не зачіпала б. У віршах, як ми переконалися, можуть бути виражені різні почуття: радість і гнів, політичний заклик і філософські роздум, замилування красою природи, людини. Хай живе вічна і прекрасна ПОЕЗІЯ!